Готуємося до педради

 

Педагогічна рада за темою:

 

«Первинний фінансово-економічний досвід – необхідна умова й результат соціалізації та виховання дітей дошкільного віку»

 

Очікувані результати: розширення знань педагогів про зміст та завдання  фінансово-економічний досвід дошкільників; сприяння формуванню професійних якостей педагога

 

1. Про впровадження соціально-фінансової освіти дітей дошкільного віку.

                                                                    Доповідь - Левицька Л.А.

2. Використання ігрових технологій для  фінансово-економічного  досвіду дошкільників

                                                            Співдоповіді - Кристофоль А.О., Спека О.В.

3. Соціально-фінансова  освіта як складова соціалізації дитини.

                                                              Інформація - Сніцарьова О.М. 

 

 

Шановні педагоги!

     Сьогодні ми обговорюємо актуальність соціально-економічноговиховання на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти.Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної, правової, політичної і моральної освіченості молодого покоління. Тому соціально-економічне виховання - порівняно новий напрям в дошкільній педагогіці. На початку століття була хвиля упровадження економічної освіти у освітній процес дошкілля, нині знов це питання стає актуальним і затребуваним. Виникають питання: чи можна говорити про економічне виховання з найменшими дітьми? Коли слід почати знайомство з економікою, як? Яка ваша думка? 

Я вам пропоную відповісти всього на одне питання: - Як ви вважаєте, чи потрібна економіка малюкам? 

Постараємося розібратися в цьому. Ми вважаємо, що економіка потрібна дітям, і чим раніше, тим більше ми зможемо надати знань та виховати «майбутніх господарів», «господарів у своїх сім’ях», «господарів своєї держави.

Давайте зараз з вами спробуємо відповісти на питання, а що ж таке «економіка», що і хто є її компонентами?

  • Економіка - це наука, яка  вивчає господарство і способи його ведення.
  • Економіка - діяльність людей, пов'язана з виробництвом життєвих благ, господарська діяльність;
  • Економіка - наука, що вивчає закони розвитку господарської діяльності.
  • Економіка - стосунки між людьми в процесі виробництва товарів і послуг.
  • Економіка - закономірності протікання господарських процесів.
  • Економіка - господарство, сукупність усіх процесів, які використовує людина для забезпечення життя і задоволення своїх потреб.
  • Економіка - це особлива сфера громадського життя. Вона функціонує і розвивається за власними законами.

 

Роздумуючи про те, що таке економіка, людина бачила в ній науку:

  • про багатство;
  • про види діяльності, пов'язані з грошовими угодами;
  • про стосунки на виробництві, при розподілі, обміні і споживання матеріальних благ;
  • про повсякденну ділову життєдіяльність людей, про кошти для існування
  • про використання обмежених ресурсів для створення різних товарів і розподіл їх між членами суспільства в цілях споживання.

 

Універсальними об'єктами економіки є:

1. Люди - головна складова її частина. Заради людини існує економіка, але і людина привносить до неї свою працю, розум, інтелект. Люди фізично і розумово беруть участь у господарській діяльності, направляють її в потрібне русло. Людина в економіці виступає в трьох якостях: людина-виробник, людина-споживач, людина-організатор.

2.  Природа - сировинна база економіки, використовується для виробництва засобів існування і створення умов для нормального життя людини.

3.  Антропогенне середовище - створені людиною об'єкти. Є «другою природою» у вигляді будівель, споруд, доріг, підприємств, машин і інших штучних об'єктів. У результаті штучне довкілля все більше тіснить «першу».

 

Яким чином можна навчити наших малюків таким складним поняттям?

Але, виявляється, можна і нескладно навчити дітей дбайливому ставленню до природи, до природних ресурсів, виготовленню простих, але потрібних речей, як раціонально використовувати і витрачати кошти. За даними науковців для сучасних дітей це актуально, затребуване й цікаво.

Малюк дуже рано включається в економічне життя сім'ї, стикається з грошима, рекламою, ходить з батьками до магазину, бере участь у процесах купівлі-продажу, оволодіваючи таким чином, економічною інформацією на життєвому рівні. Адже це не просто інформація, а «контур того, що умовно може бути назване світоглядом - світоглядом в тому сенсі, що в цих загальних уявленнях починають складатися тенденції не просто до знань про поодинокі факти, а до знань про їх зв'язок» (Д.Б.Ельконін).

Обговорюючи проблему економічного виховання дітей, ми говоримо лише про початки економічного виховання, що включають доступні дітям знання і деякі економічно значущі якості особистості, що беруть свій початок ще у дитинстві: ощадливість, працьовитість, економність  тощо.

На жаль, ці базові економічні якості, властиві людині-господарю, з кожним роком втрачали свій авторитет.

Багаторічний досвід роботи з дітьми дошкільного віку показує, що виховувати ощадливість, дбайливість легше на прикладі особистого "надбання". "Моє" і "наше" - різні поняття не лише за змістом, але і по внутрішньому їх сприйняттю. Можна привести  багато прикладів різного ставлення до "свого" і до "загального". Прийшовши в дитячий садок зі своєю іграшкою ( важливою для неї річчю), дитина протягом дня заклопотана тим, щоб не втратити її, щоб ніхто не зламав та не зіпсував.

Малюк не жадібний і дає іграшку пограти іншим дітям (адже йому теж дають!), але при цьому він ретельно стежитиме за її збереженням. Проте, по відношенню до іграшок та інших речей дитячого садочку (тобто тому, що належить усім і особисто йому у тому числі) подібної заклопотаності немає і в спомині! Правда, якщо вихователь строгий, діти бояться покарання за зламану іграшку. І іноді це призводить до того, що дитина починає звалювати свою провину на інших, брехати тощо. Але це вже моральний аспект провини, що вимагає спеціального обговорення. Ми хочемо підкреслити, що діти по-різному відносяться до особистої і суспільної власності: особисті втрати більш   болісні. Чи не тому повсякденне життя дитячого садочку дає багато прикладів того, як діти безжально псують, ламають, викидають іграшки і предмети для праці, абсолютно не переживаючи при цьому почуття провини або занепокоєння?

Нерідко доводиться чути від дорослих: навіщо дитині берегти і економити, не такі вже великі втрати від того що він щось ламає, псує папір, фарби, фломастери. Мовляв, виросте, зіткнеться з грошовими витратами, ось тоді і перестане псувати речі. Це глибока помилка. Справа не в зламаній іграшці - з цих вчинків поступово складаються звичні форми поведінки, виробляється певний стиль життя, змінити який буде не просто.Сім'я - це реальне економічне середовище, в якому живе дитина: повсякденна праця дорослих, турботи "про хліб насущний", достаток або, навпаки, бідність (нестача грошей, прибутки і витрати). Діти включені в ці реальні життєві ситуації постійно.

Дитячий садок не дає повноцінного досвіду і практичної "економічної поведінки". Діти "купують", "продають", "міняються", "працюють", але це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Зрозуміло, що тільки об'єднання двох аспектів поведінки дітей - умовного   та реального може дати добрі результати у сфері економічного виховання і розвитку.

Звернемося до досвіду зарубіжних країн. У США, Німеччині, Японії, Англії економічному вихованню дітей приділяється велика увага.   У цих країнах розроблені спеціальні економічні програми, які знайомлять дітей з основами домашнього господарства і елементарними навичками орієнтації в економічному житті суспільства.

Багато уваги економічному вихованню дітей приділяється і в сім'ї. Наприклад, в Німеччині дітей вже з чотирирічного віку цілеспрямовано знайомлять з призначенням грошей та їх розумною витратою. Батьки дають дітям (залежно від віку і можливостей сім'ї)  певну суму - кишенькові гроші на  визначений період часу, таким чином  привчають використовувати   гроші розумно, не витрачати даремно, пояснюють, що треба обережно ставитися  до реклами, не довіряти їй необачливо. Витоки дитячої ощадливості й обачності виникають в німецькій сім'ї не самі по собі. Німці генетично знають, що здатність розпоряджатися грошима - необхідна життєва навичка, така ж, як уміння переходити вулицю, і  її потрібно  сформувати до вступу дитини до школи.

У Японії та США батьки прагнуть залучити дітей до роботи на власних підприємствах. Наукова і популярна література заповнена матеріалами типу: "Якщо ви хочете мати свою справу", "Як робити гроші", "Як стати багатим". На наш погляд, у таких публікаціях не завжди дотримується почуття міри, насторожує той факт, що в них міститься надмірно наполегливий заклик "робити гроші". Моральна сторона проблеми при цьому майже не зачіпається: як заробляти, чому слід чесно "робити бізнес" тощо. У цьому плані великий інтерес представляє досвід виховання дітей в Англії. З дитячих років у культ зводиться така якість, як працьовитість, дитині вселяють важливість придбання хорошої професії, яка дозволить в майбутньому створити сім'ю та забезпечити її достаток.

Економічні знання потрібні усім, і діти дошкільного віку не виключення. З проблемами економіки їх зіштовхує сучасне життя. Вже в дошкільному дитинстві із звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше - творцем предметів споживання. Але як познайомити малюка з основами такої складної науки на доступному для нього рівні?

У дошкільному віці можна дати елементарні відомості з області економіки: навчити дітей правильному ставленню до грошей, способів їх заробляння і розумного використання; за допомогою ігор, економічних завдань, кросвордів - ввести дошкільників у складний світ речей, предметів, людських взаємин.

Необхідно дати знання про взаємозв'язок між економічними і етичними категоріями: ощадливість, чесність, економність, щедрість, гідність. Розумно витрачати гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків.

Формування економічної свідомості - дає знання про нові сучасні професії (менеджер, бізнесмен, фермер, рекламодавець, банкір, рекламний агент, торговельний представник і так далі) і уміння розповісти про них.

Збагачується дитячий словниковий  запас, формуються  такі якості, як почуття власної гідності, уміння чесно змагатися і не бояться програшу, прагнення доводити почату справу до кінця, виникає здоровий інтерес до грошей, усвідомлюються правила їх чесного заробляння. Нині у зв'язку з існуванням ринку значно підвищуються вимоги до рівня економічної освіченості як дорослих, так і дітей.

З 1993 року стали робитися перші   кроки у викладанні дітям основ економічних знань. Але тільки школярам. Про дитячі садки мова не йшла. Для того, щоб дитина в школі добре розбиралася в складних економічних поняттях, починати працювати в цьому напрямку треба з 5-6-7-річного віку в тісній співпраці з батьками. І в цьому нам допоможуть програми для дошкільників з економічного виховання, зокрема, програма «Афлатот» для дітей 3-6 років.

 

Теоретичні основи економічного виховання.

Нині постало питання про те, що сучасна людина має бути усебічно розвиненою. Тому проблема економічного виховання актуальна вже в дошкільному віці, оскільки дитина з малих років стикається з такими економічними категоріями, як гроші, речі, праця, вартість. Слово "економіка" походить від двох грецьких слів "экос" і "номос".

"Экос" означає "будинок".

"Номос" означає "правило", "закон"

Економіка - правила, закони ведення домашнього господарства. Очевидно, що "мистецтво ведення домашнього господарства" передбачає і турботу про це "господарство", його охорону і захист. Отже, вже починаючи з дошкільного віку, дітям необхідно давати знання про те, що є запорукою правильного "господарювання", а не тільки формувати уявлення про економічні категорії. Тобто необхідно познайомити дітей з взаєминами економічних і етичних категорій : "праця", "гроші", "вартість", "ціна", з одного боку, і моральними - "ощадливість", "чесність", "економічність", "гідність", "щедрість" - з іншою.

Найбільш ранню згадку про економічну освіту дітей дошкільного віку можна прослідкувати в роботах таких педагогів, як Я.А.Коменський. У своїй книзі "Материнська школа"  відзначає  зв'язок економічного і морального виховання та рекомендує виховувати з дитинства мудрість, працьовитість, мужність, справедливість, людяність, щедрість.

Питання економічного виховання  А.С.Макаренко описав у своїй роботі "Сімейне господарство". "З кожної дитини повинна  вирости не лише хороша, чесна людина, але і хороший, чесний хазяїн".  

На сучасному етапі ця проблема розглядається в працях Сасова І.А., Васильєва Ю.К., Шемякіна Б.П. Вони визначили, що вже в дошкільному віці можливо і потрібне виховання почуття хазяїна з властивими йому якостями економічної діяльності (ощадливість, економність, раціональність, діловитість). Тому,  відзначаючи важливість виховання якостей, відповідних образу "людина - хазяїн", необхідно відмітити лінію взаємозв'язку економічного і морального виховання. Шатова А.Д. уперше у своїй книзі "Економічне виховання дошкільників" підняла питання про морально-економічне виховання дітей. Вона відмічає, що "хорошим хазяїном" є людина, яка вміє правильно на користь сім'ї використовувати прибутки, розпоряджатися сімейним бюджетом, хто нічого не витрачає даремно. А.Д. Шатова вважає, що "сенс роботи з економічного виховання полягає в тому, щоб прищепити дітям правильне ставлення до того, що зробили і роблять для них дорослі, пошану до праці людей, завдяки якій створений "предметний світ, який ушляхетнює життя". 

Актуальним завданням дошкільної педагогіки є пошук ефективних шляхів розвитку особистості дошкільника, у тому числі й його морально-економічного виховання. Загальновизнаним у дошкільній педагогіці й психології є той факт, що розвиток дитини здійснюється в процесі її активної діяльності. Метою програми Шатової А.Д. «Дошкільник і економіка» є формування елементарних економічних представлень, необхідних для практичної діяльності, та початків економічної культури засобами гри.

Завдання програми:

  • Формувати економічну свідомість дітей, економічне мислення;
  • Познайомити з елементарними економічними поняттями;
  • Учити вирішувати прості економічні завдання;
  • Розвивати логічне мислення, спостережливість, поповнювати активний словниковий запас, уміння робити висновки;
  • Створити умови для формування елементарних економічних знань у дітей 5-7 років;
  • Навчити розуміти і цінувати навколишній предметний світ (як результат праці людей).

Умови економічного виховання :

  • взаємозв'язок економічного виховання з іншими сторонами виховання (розумовим, трудовим, моральним і так далі);
  • використання різних видів діяльності;
  • чітке визначення змісту економічного виховання;.
  • взаємозв'язок сім'ї і дошкільної установи;
  • створення розвиваючого середовища (книги,програми, дидактичні ігри, наочні посібники  тощо) ;
  • економічна грамотність самих дорослих.

 

Блок: Завдання. Ігри

Світ грошей

Мета:    знайомство з грошовими знаками,встановлення залежності між якістю товару і прибутком при його продажі

"Банк", "Банкомат", "Монетний двір", "Універсам", "Пункт обміну валюти"

Моє місто

Мета: Дати відомості про виробництво корисних товарів, професії людей "Кондитерська фабрика", "Ательє", "Фермер", "Завод

Світ товарів

Мета: знайомство з різними формами збуту продукції "Ринок", "Аукціон", "Рекламне агентство",  "Будинок книги", "Дитяча лотерея"

Моя країна

Мета: знайомство з ресурсами свого краю, регіону, країни "Подорож товарів", "Геологи", "Нафтовики", "Газівники", "Пошта"

 

Основними формами організації діяльності дітей з економічного виховання є:

  • спільні з дітьми роздуми на теми: "Що таке економіка"?, "Що ми знаємо про економіку"?, "Що хочемо дізнатися"?, "Як ми це дізнаватимемося"?;
  • проведення бесід, створення проблемно-ігрових, проблемно-практичних, проблемно-пізнавальних ситуацій, що дозволяють вирішувати економічні завдання;
  • створення збагаченого розвиваючого середовища в групах;
  • інформування батьків про завдання і зміст економічного виховання дітей в дитячому саду і сім'ї;
  • включення дітей в ігрові ситуації соціального змісту;
  • залучення батьків до роботи з економічного виховання дітей в дошкільній установі (економічні ярмарки, свята, конкурси, виставки);
  • дидактичні ігри: "Веселі кухарі", "Придумай рекламу", "У сім’ї зарплата","Бережи усе, що нас оточує", "Нагодуй тварин", "Що з чого виготовлене", "Підбери вітрини магазинів", "На незаселеному острові";
  • організація і проведення сюжетно-ролевих ігор "Магазин", "Банк", "Кафе", "Супермаркет" тощо;
  • сюжетно-дидактичні ігри, що моделюють життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції "Обмін", "Маленькі купівлі","Маршрути товарів", "Що швидше куплять"? тощо;
  • збірка прислів'їв і приказок.

 

Результати роботи за програмою:

1. Діти набагато обережніше будуть ставитися до своїх речей та іграшок у дитячому садку.

2. У продуктивній діяльності прагнутимуть економити матеріал.

3. Збільшиться зацікавленість батьків у цій темі, особливо з теми «Сімейний бюджет» і раціональне його використання. Діти з розумінням стануть реагувати на відмови батьків у купівлі не зовсім потрібних речей.

Економічне виховання дозволяє наблизити знання дошкільників  до реальної дійсності, дає початки економічного мислення; формує інтерес до соціальних явищ, що відбуваються в громадському житті; знайомить з новими професіями; збагачує словниковий  запас словами, які пов’язані з областю економіки, трудовою діяльністю людей сучасних професій.

 

У старшому дошкільному віці треба формувати уявлення про:

  • процеси виробництва
  • вживання продуктів харчування, одягу, предметів домашнього господарства,
  • матеріали  і витрати  праці при їх виробництві,
  • передбачення позитивних і негативних наслідків втручання людини в природні і господарські цикли;
  •  правильні і бережливі способи ведення домашнього господарства;

 

Форми і методи економічного виховання.

Процес  економічного виховання реалізується через різні форми і методи його організації. Методи, які використовуються  при навчанні дітей економіці, це - словесні,практичні і наочні методи. Це найпростіша і доступніша класифікація,широко вживана на практиці.

Використання різноманітних форм дає вихователеві можливість виявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне - говорити дитині про складний світ економіки на мові, йому зрозумілій. Тому пріоритет закріплюється за такими формами, які є цікавими, ефективними в плані пізнавального і особистісного розвитку, дієві і значущі для дитини, які сприяють саморозвитку особи, прояву його "Я".

 

  1. Основна форма навчання - гра. Саме через гру дитина освоює і пізнає світ. Навчання, здійснюване за допомогою гри, природно для дошкільника.
  2. Зробити економіку зрозумілою допомагають сюжетно-ролеві ігри. Так, граючи в сюжетно-ролеву гру "Професії", діти вчаться розуміти  сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і одночасно "навчаються" економіці. У сюжетно-дидактичних іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції  купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції тощо. Поєднання учбово-ігрової і реальної діяльності найефективніше для засвоєння дошкільниками складних економічних знань. У іграх "Кондитерська фабрика", "Ательє для маленьких красунь","Рекламне агентство", "Пункт обміну валюти", "Будівництво будинку", "Кімната переговорів", "Супермаркет"  тощо створюються найбільш сприятливі умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, природна, наближена до реальності обстановка, встановлюється психологічно адекватна  віку  ситуація спілкування.
  3. У дидактичних іграх "Ким бути"?, "Обмін", "Сімейний бюджет", "Маленькі купівлі" уточнюються і закріплюються уявлення дітей про світ економічних явищ, терміни, отримуються нові  економічні знання, уміння і навички. Дошкільники, здійснюючи велику кількість ігрових дій, вчаться реалізовувати їх в різних умовах, з різноманітними об'єктами, що підвищує міцність і усвідомленість засвоєння знань.
  4. Особливе місце займають інтелектуальні ігри-розваги "Що? Де? За скільки"?, "Хто у світі всіх розумніше - в економіці сильніше"?, "Бізнес- клуб", "Аукціон", ігри - вікторини, конкурси, олімпіад,  які добре використовувати як підсумкові заходи  до декількох тем. Інтелектуальна гра дозволяє в ігровій   формі підвести підсумок вивченого матеріалу, узагальнити і систематизувати знання, провести аналіз наскільки добре діти засвоїли матеріал.
  5. Знайомство з новим матеріалом дуже цікаве і захоплююче проводиться в ході ігор-подорожей "Музей грошей", "Подорож по території дитячого садку" (з метою познайомитися з професіями співробітників), "Подорож в минуле предметів" тощо. Завжди дають позитивний результат і зацікавлюють дітей різні екскурсії, наприклад, у банк, до місць торгівлі, з метою розглянути зовнішню рекламу найближчих вулиць, що дозволяє познайомитися з реальними об'єктами.
  6. Особливий інтерес викликають розваги, конкурси, свята ("Ярмарок минулого, сьогодення і майбутнього"), що включають економічні, екологічні, математичні завдання. Позитивний емоційний фон, що створюється в процесі розваг, забезпечує особливу дієвість, активізує розумову діяльність, розвиває кмітливість, творчі здібності. Будь-яка розвага дуже пожвавлює розігрування "економічних" ситуацій з казок, які дозволяють по-новому поглянути на відомі сюжети, - А. Толстого "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно", К. Чуковского "Муха-цокотуха" та інші
  7. Однією з форм пізнавально-ігрової діяльності є комплексно-тематичне заняття.  При ознайомленні з соціальною дійсністю діти старшої групи добре орієнтуються в таких поняттях, як рідне місто, країна, чим вони відомі, якими народними промислами, відомими людьми гордиться місто, селище і так далі. Завдяки засвоєнню програми ознайомлення дітей з явищами соціальної дійсності формується база соціального розвитку дитини, почуттів причетності до усього, що відбувається в країні, а загалом соціальної активності, не байдужості до того, що відбувається. Ознайомлення дітей з явищами соціального життя, предметним світом - невичерпне джерело соціалізації дитини.
  8. Вирішення проблемної ситуації. Вирішуючи проблемну ситуацію (економічного, математичного, екологічного змісту),  дитина залучається до економічної дійсності, вчиться думати, орієнтуватися в оточенні, проявляти ініціативу, висловлювати власну і приймати чужу позицію, росте і реалізується її творчий потенціал.
  9. Читання художньої літератури.  Казка - літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Одним з прикладів може бути книга Книшової Л.В., Меньшикової О. И., Попової Т. Л. "Економіка для малюків, або «Як Мишко став бізнесменом". Дошкільники з цікавістю слухають історії про Мишка-бізнесмена,спостерігаючи за долями героїв, співпереживаючи їм.   Читання художньої літератури сприяє виділенню мотивації і вчинків героїв і характеристиці їх дій, формує словник дітей, а головне -дасть пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.

 

"Гра як засіб економічного виховання".

Зробити економіку зрозумілою допоможуть сюжетно-ролеві ігри. Так, граючи в професії, діти осягають сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і одночасно "навчаються" економіці. У сюжетно-ролевих іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції тощо. З'єднання освітньо-ігрової і реальної діяльності найефективніше для засвоєння дошкільниками складних економічних знань. Знання засвоюються дошкільниками в грі за умови ускладнення змісту інтелектуальних завдань.  

Поступове ускладнення ігрових завдань підтримує дитячу діяльність в "зоні найближчого розвитку". Оволодіння економічними знаннями в привабливій для дитини ігровій; ролі позитивно позначається і на якості їх засвоєння.

У процесі сюжетно-дидактичної гри встановлюється адекватна зросту ситуація спілкування. Мовне спілкування протікає у формі діалогу. Педагог формулює чіткі, економічно грамотні питання, а діти вчаться ясно висловлювати свої припущення. Розвивається мова-пояснення і  мова-доказ.

Процес спілкування дітей один з одним і з дорослим у спільній ігровій діяльності супроводжується позитивними емоціями, що стимулює їх пізнавальну активність, сприяє розвитку мислення. Поєднання навчально- ігрової і реальної діяльності найбільш ефективно для засвоєння дошкільниками складних економічних знань.

Практичні навички поводження з грошима діти придбавають у ході сюжетно-ролевих ігор "Супермаркет", "Ощадкаса", "Ательє", "Пральня", "Кафе "Блакитний вагон", "Музей образотворчих мистецтв", "Народні промисли", "Туристична агенція" тощо.

 

Література:

1. Програма виховання і навчання дітей від трьох до семи років «Дитина».

2. «Вихователь-методист дошкільного закладу», № 12, 2008 р.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (оновлений).

4. «Палітра педагога», № 2, 2004 р.

5. «Палітра педагога», № 3, 2004 р.

6. «Дошкільне виховання», № 1, 2008 р.

7. «Дошкільне виховання», № 11, 2003 р.

8. «Вчимося рахувати гроші», Діденко Л.М., В: «Країна мрій», 2008 р.

9. «Вихователь-методист дошкільного закладу», № 3, 2016 р.

10. «Дошкільне виховання», № 3, 2016 р.

11. «Дошкільне виховання», № 4, 2016 р

 

 

 

 

 

Категорія: