Розвиток

 

Робота з дітьми - справа складна, винятково відповідальна, яка вимагає високої педагогічної майстерності, глибоких знань, великоїлюбові й поваги до кожної дитячої індивідуальності.

Поняття індивідуальності рівнозначно за значенням неповторності, несхожості однієї людини на іншу.

Індивідуальність – це можливість діяти за власногою програмою, приймати свої рішення.

Розвиток індивідуальності відбувається гармонійно за умови забезпечення оптимального співвідношення між процессом індивідуалізації та соціалізації, емоційно-почуттєвого та когнітивного, індивідуального та особистісногоставлення.

Перші роки життя дитини - найцінніше для його майбутнього, і треба як найповніше використати їх. Точніше кажучи - поштовхи до розвитку творчих здібностей.

Це можна пояснити, яку кількість зв’язків «задіяно» між клітинами мозку. Кожна дитина має при народженні багатющу волокнисту мережу, що сполучає клітини мозку, але це тільки потенційні, можливі зв’язки. Реальними, що діють вони стають лише тоді, коли запускаються в хід певні нервові структури, коли починають функціювати ті чи інші здібності і на лініях зв’язку починають проходити біоструми. І чим молодша дитина, тим утворення зв’язків проходить легше, а з віком складніше.

Цікаво, що не виникає подібного питання, коли вчать дитину розмовляти. Ніхто не замислюється, пора чи не пора починати говорити з ним. З ним просто говорять з дня його народження, коли він ще й не сприймає, здається, нічого. Минає п’ять, десять місяців, настає момент - сказано перше слово!

Умови для того, щоб це сталося були забезпечені заздалегідь, вони випереджали розвиток мовлення, безперервно стимулювали її, і дозрівання відділів мозку йшло успішно.

А що якщо і в розвитку інших здібностей поступити подібним чином : наскільки це можливо, наперед оточити дитину таким середовищем і такою системою.

Державна освітня політика України спрямована на підтримку демократичних, гуманістичних тенденцій, впровадження яких передбачає особливу увагу до питань індивідуального розвитку кожної дитини, урахування її здібностей та бажань, можливостей та потреб, особливостей характеру, темпераменту, віку, статті, мотивів поведінки.

Мета державної політики - сприяти розвитку самобутньої індивідуальності кожної дитини, яка перебуває в освітньому закладі, розкриття її талантів та здібностей, забезпечити перехід від розуміння власної неповторності до усвідомлення унікальності, обдарованості та значущості оточуючих людей. Важливою умовою ефективного розвитку дитячої індивідуальності, розвитку творчих здібностей, виявлення та розвинення їх у доступній цільовій дітям діяльності - є організація гурткової роботи в дошкільному закладі.

Розвиток дитячої індивідуальності - складне, багатогранне явище, що потребує особливого підходу. Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно.

Розвиток дитячої індивідуальності сприяє не тільки розширенню знань і вмінь, а також надає кожній дитині можливості самовиражатися, повірити в свою індивідуальність і талановитість. Адже приорітетним завданням організації навчально-виховного процесу є створення сприятливих умов для розвитку здібностей кожної дитини, її творчого потенціалу, виховання естетичного смаку, почуття гармонії та культури взагалі.

Кожна дитина, яка відвідує КЗ ЦРД «Гармонію» неповторна. Вона прийшла в цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе. Хтось здібний до музики, хореографії, театру, гімнастики, плавання, а хтось до мови. Скільки дітей - стільки індивідуальностей та здібностей. А наявність їх залежить не тільки від психофізіологічних особливостей, а й від умов, створених для розвитку індивідуальних здібностей.