Особливості роботи музичного керівника
Діти – наше майбутнє та найцінніший скарб. З ними пов’язані наші мрії, надії та задуми. Кожна дитина – це особливий, неповторний світ, пізнати який може лише той, хто небайдужий до її долі, хто може разом з нею радіти успіхам, розуміти прикрості та тривоги.
У наш час досить актуально є проблема розвитку людини, в якій гармонійно поєднувалися б емоційний та раціональний початки. Відомо, що втрати в естетичному вихованні у дитинстві збіднюють внутрішній світ людини. Тому дошкільний вік вважається найважливішим у залучені до прекрасного. Музика тут виступає у ролі універсального засобу естетичного й морального виховання, який формує внутрішній світ особливості.
Розвиток творчих здібностей засобами музичного виховання сприяє загальному творчому розвитку особливості, що в свою чергу виховує чуйність, художню уяву, образно – асоціативне мислення, активізує пам’ять, спостережливість, інтуїцію, формує внутрішній світ дитини.
Музико, ти неначе дивна сопілка,
То звеселяєш, то хвилюєш нас.
Пишалися тобою Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
І лине музика по світу,
Заходить в серце й душу з ранніх літ.
Буваєш ти, мов пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ…
Музика – особливий і найбільш емоційно – впливовий фактор у руках музичного керівника. Ні для кого не стане таємницею, що професія музичного керівника вкрай важлива й відповідальна, і висуває до особистості особливі вимоги. Це глибока любов до дітей і колосальне терпіння, позитивне ставлення до життя і доброзичливість, тактовність і прагнення постійно вчитися, ерудованість і здатність до творчості.
Що означає бути творчим? Це здатність винаходити в процесі повсякденної професійної діяльності щось нове, комбінувати й видозмінювати, адаптувати відоме до вікових та індивідуальних особливостей дітей, гнучкість у виборі засобів впливу на дітей, пошук нестандартних способів розв’язання освітніх завдань.
Музичне виховання є органічною складовою всього навчально – виховного процесу в дитячому садочку і відіграє активну роль у гармонійному розвитку дитини. Музика допомагає дитині глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює мову, сприяє розвитку її музичних здібностей.
Музичні здібності – це індивідуально – психологічні властивості особистості, що є передумовою успішного виконання музичної діяльності.
Професор Б.М. Теплов визначив такі основні музичні здібності:
- Ладо – тональне відчуття (здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії)
- Здатність до слухового уявлення (довільне користування звуко - висотного руху)
- Музично – ритмічне почуття (відтворення музичного ритму)
Забезпечити значний рівень музичного розвитку дошкільників призвані систематичні музичні заняття.
У Центрі розвитку дитини «Гармонія» створені належні умови для музичного виховання малюків. У закладі функціонують дві музичні зали.
Музичні заняття – це основна форма музичного виховання у дитячому садку, які є систематичними і спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. Плануючи музичні заняття, музичні керівники обов’язково враховують вікові особливості дітей, зокрема їхню розумову, фізичну та емоційну підготовленість до того матеріалу, який планується подавати.
Окрім того передбачається, що у ході заняття потрібно:
а)виконати всі види діяльності з дітьми;
б)витримати наступність щодо засвоєння навичок, розучування музичного матеріалу;
в) імпровізувати відповідно до ситуацій, які складаються.
Музичні заняття вміщують музично – виконавську діяльність, «музичну скриньку» та музично – ритмічні рухи.
Найдоступніший вид музично – виконавської діяльності, - це спів, де інструментом є голос, дарований усім природою. Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а й у загальному розвитку дитини. Прослуховування слів та фраз на диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Тому вокальні вправи та ігри широко використовують в своїй роботі не лише музичні керівники, а й логопеди.
Підрозділ слухання музики недаремно називаємо «Музична скринька». Під час музичних занять чарівна «музична скринька» щоразу відкриває дітям таємниці як української народної музики, так і музики інших народів світу, захоплює спадщиною класичної музики та авторів, які писали музику для дітей у різні часи.
Музично – ритмічні рухи, а саме - забави, хороводи, вправи, ігри, таночки – найбільш доступний вид діяльності, під час якого діти діють активно, а музичний керівник, граючись, рухаючись разом з гуртом, виступає за ведучого та організовує дітей. І наскільки естетично виразно, щиро й невимушено він поводиться – так само будуть діяти й діти. Вони дуже чутливо наслідують міміку, пластику, емоційну виразність і точність рухів. Головне для нас, щоб діти раділи цим рухам і відчували задоволення. Якими б наївними та смішними ці рухи не здавалися, але дуже важливо підтримувати дітей в їхніх творчих проявах. Малюки люблять втілювати в образах взаємовідносини між собою: «веселі подружки», «день народження». Використовуємо ці завдання не тільки на музичних заняттях, а й під час ігрової діяльності, на прогулянці. Музичні рухи – це сприятливе підґрунтя для творчості дітей. Головне, щоб, супроводжуючи музику, музичні рухи виражали її образний зміст.
Спів – це форма почуттів, тому навчити дітей співати – першочергове завдання, яке стоїть перед музичними керівниками. З першої зустрічі ми стаємо для своїх вихованців своєрідними майстрами, які своїми знаннями та смаком, душею та серцем, словом та діями прагнуть формувати найважливіші навички співу:
- правильне дихання;
- м’яку «атаку» звука;
- округлене («пролітне») звучання голосу;
- чітку артикуляцію та дикцію;
- чистий і злагоджений спів в унісон.
Спів благотворно впливає на духовний та фізичний стан дитини. Він не лише приносить насолоду тому, хто співає, а й розвиває і вдосконалює його слух та дихальну систему. Це один з найулюбленіших видів діяльності дітей. Це можливість виразити свої емоції, передати найтонші відчуття і переживань. Діти завжди з нетерпінням чекають вивчення нових пісень. Тому, аби наші малюки не втратили інтерес до співу, ми ретельно підбираємо вокальну програму.
Найперше, з чого починаються наші заняття, це - музичне привітання. Щоб діти не втрачали відчуття новизни, ми використовуємо різні грайливі види привітань, не лише на початку заняття, а й перед вивченням нової теми.
Музичні вітання
Дидактичний малюнок : звукоряд - «драбинка»
Творчі вправи : Я, а ти - ?
Експерименти звуконаслідування : вітер, потяг, дощ (інтонаційно виразити динамічні відтінки)
Фонопедичні вправи :
«годинник» - тік – так
«смішинка» – хі – ха
«вітер» – шу – шу
«мотоцикл» – трр – трр
Виконання артикуляційних, фонетичних, інтонаційних та звуковисотних завдань поліпшує розбірливість та виразність мовлення, підвищує інтерес дітей до співу та декламаційно – виконавської діяльності. Вокальна робота на занятті суміщається з іншими видами музичної діяльності. Прагнемо навчити дітей співати та отримувати від свого співу насолоду й гарний настрій.
Види музичних занять:
- Традиційні
- Домінантні
- Тематичні
- Комплексні
Традиційне заняття – найбільш випробувана форма, де поєднані всі види дитячої музичної діяльності за програмою – слухання, спів, музичні рухи, творчість у рухах, гра на дитячих музичних інструментах та пісенна творчість.
Тематичне музичне заняття у музично-педагогічну практику запровадив Д.Кабалевський. Зрозуміло, що в основу таких занять покладена певна тема. Наприклад «Ритм», або «Тембр». Відповідно до цієї теми вибудовується увесь «ланцюжок завдань» для дітей під час співу, слухання тощо. Користуючись особливими прийомами, музичний керівник постійно концентрує увагу дітей на цій темі.
У молодшому та середньому віці використовуємо таку тематику, як:
Соціальні явища: «На гостинах у іграшок», «Бал новорічних іграшок».
Природні явища: «До сонечка у гості», «Сонечко та дощик»
Пори року: «Пригоди осіннього листочка», «Як літо зиму годує»
Старшим дошкільникам пропонуємо теми соціального й суто музичного спрямування :
«Дивовижний світ музичних звуків»
«Пісенність поезії Л.Українки»
«Пісні улюбленого композитора»
«Прародичі фортепіано».
Домінантне музичне заняття – це заняття, на якому переважає один з видів дитячої музичної діяльності. Воно допомагає зосередити вихованців на концертній діяльності, створити атмосферу, притаманну певному різновиду музичної практики. Такі заняття ми проводимо, зокрема, під час розучування музичного репертуару до свят. При цьому структуру конкретного заняття плануємо так, щоб варіювалися колективне та індивідуальне виконання пісень та рухів і чергувалися творчі завдання дітей з показом дорослих.
Комплексне заняття – є найліпшою формою занять, де інтегрують кілька видів діяльності, мета яких – узагальнити набуті дітьми знання і навички. На таких заняттях діти можуть свої переживання музики передавати через танцювальну імпровізацію, словотворчість, музикування. Під час розвивально-творчих годин такі переживання відображати у аплікаціях, малюнка, під час ліплення, театралізованих постановок тощо.
Ми постійно задаємо собі питання: Що потрібно для того, аби кожна зустріч з музикою була для дітей радісною та жаданою?
Музична діяльність має, насамперед, хвилювати дитину та приносити їй радість. Тільки в умовах «гри в музику» діти розкривають свої потенційні можливості, про які ми зазвичай не здогадуємося.
Джерелом емоційної насолоди також є ігрові співанки - заклички, потішки, поєднання знайомих пісень з елементами пальчикової гри (кулачки, пальці, оплески, моторчики, гойдалки, сходинки). Такі ігрові ситуації перетворюють найпростіші співаночки у захоплюючий процес активної взаємодії дітей з музикою. Саме у такому процесі діти засвоюють музичні знання емоційно – практичним шляхом.
Ігрові ситуації дають змогу перетворити навіть найпростіші співанки у захоплюючий процес активної взаємодії дітей з музикою, одне з одним та дорослим. З легкістю та натхненням вони сприймають і запам’ятовують звукову нісенітницю, так звані тарабарські рими ( ені – бені – раба, ані – бані – барабані, трілі – тран, мислі – маслі – телі, крібле – крабле – бум)
Інсценівки дитячих народних пісень – це музичні ігри за методикою Василя Верховиця, де використовуються елементи театралізації та хореографії, які базуються на фольклорній основі.
Також фундаментом для творчого розвитку дітей є музично – ігровий фольклор. Саме в іграх зі співами і танцями дитина естетично інтенсивно розвивається.