"Я маю право"

 

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи - ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права! Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року.

 

В Україні діє Громадська організація «Ла Страда-Україна», яка діє за номером

0 800 500 225

Батьки та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Крім того, отримати юридичну допомогу, від первинної консультації до захисту прав у суді, діти можуть через систему органів безоплатної правової допомоги. Адресу найближчої установи цієї установи можна дізнатися за номером телефону 0 800 213 103 9 (дзвінки безкоштовні).

 

 

Законодавча база

 

Конвенція ООН про права дитини

Закон України про охорону дитинства

Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»

Закон України "Про попередження насильства в сім'ї"

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Закон України "Про оздоровлення та відпочинок"

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

Закон України "Про освіту"

Сімейний кодекс України

Наказ від 24.07.2007 р. № 2643/420 "Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики раннього соціального сирітства"

Постанова Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 р. "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"

Європейська конвенція про здійснення прав дітей

Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству

 

 

 

ПРЕС-РЕЛІЗ

в Миколаєві працює сімейний радник

 

В Миколаєві з'явився сімейний радник, що це означає та чим він буде корисний громаді розповіли сьогодні під час презентації ініціативи в Другому Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, на базі якої і працюватиме радник.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Банюка, ініціатива виникла не випадково, адже аналізуючи звернення громадян до системи безоплатної правової допомоги виявили, що більших з них стосується саме сімейного права. «Водночас не з кожним питанням людина хоче звертатися до офіційних установ або ж і зовсім не знає хто саме може допомогти. Відтак з'явилася думка залучити активістів, громадських діячів, які б стали комунікаторами між постраждалою особою та відповідними структурами. Фактично - це і є сімейні радники», - відзначив О. Банюк.

Радники працюватимуть у співпраці з юристами, фахівцями державної виконавчої служби Мін'юсту, співробітниками Міністерства соціальної політики, Національної поліції та психологами. Крім цього, радників навчатимуть мистецтву спілкування з постраждалими від домашнього насильства, роботі з вразливими категоріями осіб і, звісно, законодавчим аспектам захисту прав людини.

Як відзначив начальник Головного територіального управління юстиції Роман Возняк, головним завданням є поєднати зусилля кожної структури, оскільки тільки підходячи до проблеми комплексно та системно її можна вирішити швидко та ефективно. «Ми маємо навчити людей не мовчати і все-таки «виносити сміття з дому». Будь-який прояв насильства є неприпустимим і неважливо чи це фізичні дії, чи психологічний тиск, чи економічні обмеження», - зауважив очільник Миколаївської юстиції.

«Часто людина навіть не оцінює себе, як жертву, вважаючи, що така поведінка є нормою, навіть не уявляє, що її права порушують. І саме сімейні радники можуть спрямувати що людину у правильному напрямі, надати їй покроковий механізм у захисті своїх прав», - зауважила директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській: області Наталія Гнатуша.

В Миколаєві першим сімейним радником стала Катерина Мутьєва, яка і сама за фахом юрист. відтак точно знає як діяти, якщо права порушують.

«Відтепер я не просто активіст, я сімейна радниця і маю в партнерах Міністерство юстиції України, систему Безоплатної правової допомоги, психологів, правоохоронні органи. Тож вважаю, що такою потужною командою у нас вийде надати кожному ту допомогу, на яку вони потребують», - Сімейна радниця працюватиме на базі Другого Миколаївського місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою вулиця Космонавтів, 61 та прийматиме відвідувачів щосереди з 09:00 до 12:00. Допомогу радниці можна отримати і он-лайн, за допомогою соціальної мережі Facebook. До речі, вже існує спеціалізована група «Сімейні радники», де окрім корисної інформації можна поставити власне запитання та отримати фахову консультацію.

 

Довідково. Сімейні радники - це спільна ініціатива Мін'юсту, системи Безоплатної правової допомоги та громадськості, спрямована на забезпечення захисту прав громадян у сфері сімейного права.

Миколаїв став четвертим містом, де з'явився сімейний радник, після Києва, Одеси та Львова. Далі планується розвинути ініціативу в повноцінний проект при центрах безоплатної правової допомоги, з роботою в усіх регіонах країни.

 

Прес-служба Головного територіального

управління юстиції у Миколаївській області

тел. (0512)47-64-21 press [dot] justmykolaiv [at] gmail [dot] com

 

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ

 

  1. Ми — діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б ми не вірили, поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ.
  2. Захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно і вільно.
  3. Нехай у нас буде ім’я і земля, яку ми можемо назвати своєю.
  4. Ми не повинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо захворіємо, то нам необхідний догляд.
  5. Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше дбайте про нас і враховуйте наші потреби.
  6. Дайте нам змогу жити в сім’ї. Якщо сім’я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе.
  7. Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими та плідно прожили життя. Проте дайте нам можливість і гратися, щоб ми самі навчалися.
  8. Нехай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас.
  9. Захистіть нас від жорстокості і від тих, хто може погано з нами поводитися.

 

Ростіть нас в умовах терпимості, свободи і любові.

Вирісши, і ми пропагуватимемо розуміння між народами!

 

 

«Законодавство, яке захищає права дитини та законодавче забезпечення прав дітей в Україні»

 

Конвенція ООН про права дитини – головний міжнародний документ щодо захисту дітей.

Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично,психічно і інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги та захисту. Будь-які травми залишають слід, можливо, й на все життя. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх потреб та інтересів, стану охорони здоров’я  залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства загалом.

Міжнародне співтовариство в особі ООН уже кілька десятиріч працює над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови для життя і усебічного розвитку.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об’єднаних  Націй. Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини:191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись узгодити власне законодавство з її положенням. Україна приєдналась до неї 1991 року.

Раніше у світі турботу про дітей та їхній захист розглядалися як надання допомоги тим, хто її потребує. Конвенція ж визначає нову концепцію, проголошуючи забезпечення виживання, захисту та розвитку  дітей обов’язком держави та суспільства, а не питанням благодійності. Діти ще від народження мають всі основні свободи та невід’ємні права кожної людини. Важливе значення цього міжнародного документа ще й у тому, що вперше у рамках конвенції був створений міжнародний механізм контролю.

Комітет із прав дитини, уповноважений раз на п’ять років розглядати доповіді держав про прийняті заходи щодо виконання положень Конвенції.

 

Законодавче забезпечення прав дітей в Україні

Поза як Конвенція не є документом прямої дії, то з часу її ратифікації (1991) Україна неухильно прямує шляхом інкорпорації найвищих стандартів прав дитини у власне законодавство і впроваджує їх у життя.

Виконання Конвенції контролюється статтею 9 Конституції України, де гарантується рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Указом президента України затверджено Національну програму «Діти України»(1996), а ще раніше постановою Кабінету Міністрів від 03.11.93 була затверджена державна програма «Освіта. Україна XXI ст.», де вперше постало питання про потребу визначення державного стандарту до шкільної освіти. Це підтверджено й Законом України.

На його виконання, де в ст..15 визначено, що державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня підготовки дітей і розробляються окремо з кожного освітнього рівня, розроблений Базовий компонент дошкільної освіти (1998).У 2001 році для освітян – «дошкільників» з’явився закон прямої дії – Закон України «Про дошкільну освіту».

Водночас права дитини в Україні реалізуються в умовах економічних та соціальних суперечностей і нестабільності, що негативно позначилося на розв’язанні проблем захисту дітей. Не оминули ці явища й систему освіти:навчальні заклади недостатньо фінансуються, слабкою є їхня матеріальна база тощо. З огляду на це, постала гостра потреба у реалізації єдиної державної політик  щодо поліпшення становища дітей, їхньої освіти та соціалізації в суспільстві з якнайповнішим використанням міжнародного досвіду розв’язання проблем захисту дітей.26 квітня 2001 року Президент України  Л.Кучма підписав Закон України «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства в нашій країні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і встановлює основні засади державної політики у сфері реалізації прав дітей на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток. Реалізація цього закону вимагає об’єднання зусиль усіх, кому небайдужа доля дітей.

 

 

Кожна дитина має право: 

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку; 

- на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

- на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд; 

- на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання;

- на захист від будь-якого покарання; 

- на захист від сексуальних домагань;

- на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

- на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя; 

- на свободу думки, совісті, віросповідання; 

- на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції 

 

Правила дитини порушуються 

- коли не забезпечена її безпека для життя та здоров’я; 

- коли її потреби ігноруються; 

- коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;

- коли порушується недоторканість дитини; 

- коли дитину ізолюють;

- коли дитину залякують; 

- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення; 

- коли вона вільно не може висловлювати свої думки і почуття; 

- коли її особисті речі не є недоторканими; 

- коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами; 

- коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей. 
 

ДІТИ В СУСПІЛЬСТВІ НАЙБІЛЬШ УРАЗЛИВІ. ДІТИ, ПРАВА ЯКИХ ПОРУШУЮТЬ, ЧАСТО СТАЮТЬ СОЦІАЛЬНО І ПСИХОЛОГІЧНО ДЕЗАДАПТОВАНИМИ.

Як реагує дитина на порушення прав 

Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона губить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.).

Її турбує особиста безпека і любов до неї.

Вона часто буває в поганому настрої, може втекти з дому.

Може приймати наркотики або алкоголь.

Може робити спроби суїциду (замах на своє життя).

 

Що батьки можуть зробити для своєї дитини? 

- Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати. 

- Забезпечити її фізичну безпеку.

- Навчити її казати "Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

- Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.

- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками. 

- Пам’ятати про її вік та проте, що вона має особистості особливості.

- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

- Залучати дитину до створення сімейних правил.

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ!
 

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися.

 

 

Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей

 

1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків з нею.

2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини - їх слід аналізувати й розуміти.

3. Поставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй, чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте, її помилки – це насамперед ваші помилки.

5. У вихованні не ставайте «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав'язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7. Хваліть дитину від душі, повірте в неї й довіряйте їй, а головне - любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам'ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою - сьогоднішню із вчорашньою.

9. Пам'ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою,  якою її створив Господь.

 

Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини.

Любов - акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.

 

 

Десять “не можна” для дітей

                                                                                                                                             В.О. Сухомлинський

 

  • Не можна байдикувати, коли всі працюють;
  • Не можна сміятися над старістю;
  • Не можна вступати в суперечки з дорослими;
  • Не можна виявляти невдоволення через те, що в тебе немає тої чи іншої речі;
  • Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не дає собі;
  • Не можна робити те, що засуджують старші;
  • Не можна залишати літню людину самотньою, якщо у неї немає нікого, крім тебе;
  • Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу старших;
  • Не можна сідати обідати, не запросивши старшого;
  • Не можна чекати, доки з тобою привітається старший, ти маєш привітатися перший.

 

Права та обов’язки взаємопов’язані.

Знання прав і обов’язків допомагає виховувати в дитини такі риси як порядність, відповідальність, чесність.