Центр розвитку дитини "Гармонія"

Якщо дитина вже «залипла у цифру»

 Не впадайте у відчай. Усе можна виправити.

'Не забирайте у дитини девайс. Вона сприйме це як агресію, порушення осо­бистих меж, приниження. Крім того, різке зникнення об'єкта залежності без будь-якої заміни може мати різко негативні наслідки.

Зменшуйте час «спілкування» з девайсом поступово. Для початку встано­віть чіткі правила його використання:

• виділіть певний час - не більше ніж півгодини на день для дошкільника;
• виділіть певні місця в квартирі та забороніть користуватися девайсом в інших, наприклад, у кухні, в спальні;

Запропонуйте згодом цікаві й захопливі для дитини заняття саме у вста­новлений час і визначеному місці. Так, непомітно для дитини ви поступово «відвоюєте» її у девайса.

Показуйте особистий приклад і діставайте власний девайс при дитині яко­мога рідше і винятково для розв'язання конкретного завдання.

Приділяйте дитині увагу. Якомога частіше дивіться їй в очі. Вибудовуйте довірливі стосунки. Демонструйте свою любов і душевне тепло. Проводьте якомога більше часу разом.

Концентруйтеся разом на кожному процесі й шукайте те, що дає почуття ра­дості та задоволення. Практикуйте разом з дитиною усвідомленість:

• коли разом їсте, звертайте увагу на смак, зовнішній вигляд продуктів;
• під час прогулянки - на запахи навколо, відчуття вітру на обличчі, звуки дощу;
• під час спілкування - не відволікайтеся ні на що інше.

Намагайтеся поступово замінювати задоволення, отримані за допомогою девайса, на задоволення із реального життя.

Створюйте спокійну і просту обстановку довкола дитини. Будьте органі­зовані. Підтримуйте передбачуваний і розумний розклад дня. Уповільніть ритм життя, не поспішайте, не метушіться. Насолоджуйтеся кожною миттє­вістю і простими речами в житті.

Гуляйте з дитиною якомога більше на свіжому повітрі. Ліпше не на гамірних вулицях, переповнених сенсорними стимулами - мерехтінням вогнів, шу­мом машин тощо, а в парку, в лісі, на природі.

Не бійтеся, якщо дитині стане нудно. У нудьзі, не заповненій інтернетом, криються колосальні можливості: саме в ній рукавичка перетворюється на щеня, а з гілок будується фортеця. У ній народжуються плани і кроки з їх реалізації, створені самою дитиною. Можливо, це станеться не одразу: нічо­го не народжується швидко. Але не прагніть одразу заповнити час дитини і вигадати їй заняття - не позбавляйте її ініціативи і відповідальності.

Не робіть трагедії з можливих «зривів». Продовжуйте працювати далі, і вам все вдається.

Матеріали використані з спеціалізованого журналу "Практичний психолог. Дитячий садок" № 11 за 2017 рік