­­­ Педагогічна рада №3

 

 

­­­ Педагогічна рада №3

 

від 07.03.2024

Форма проведення: Методичний  вернісаж

 

Тема: «Краса природи: від споглядання до творення»

 

Очікувані результати: підвищити рівень підготовки педагогів з питань формування бережливого ставлення до довкілля в дітей дошкільного віку;  спрямувати діяльність педагогічного колективу на використання дієвих підходів та інноваційних технологій для формування природничо-екологічної компетентності дошкільників; створити творчу групу педагогів для оформлення збірки методичних матеріалів «Екологічна стежина як лабораторія для пізнання Законів природи»

 

Порядок денний:

 

1. Про результати тематичної перевірки у групах №№2,26,5,6 «Використання пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у повсякденному житті»  - Наказ/ Любов ЛЕВИЦЬКА, директор

2. Формування  екологічної компетентності як форма активізації пізнавальної діяльності дошкільників - Співдоповідь з досвіду роботи/ Катерина ШВЕЙЦЕР, вихователь групи №22

3. Педагогічний  ярмарок «Пізнаємо світ через експерименти» - Презентації з досвіду роботи/ Вихователі груп №№2,5,6,26

 

 

Рішення педагогічної ради №2

від 07 березня   2024 р

 

1. Забезпечити активне впровадження у освітній процес використання пошуково-дослідницької діяльності, як дієвої форми роботи з формування природничо-екологічної компетентності дошкільників. - Педагоги закладу/ Постійно                                                                                                                       

2. Постійно вдосконалювати професійні знання та вміння шляхом самоосвіти щодо практичного впровадження у освітній процес пошуково-дослідницької  та експериментальної діяльності. - Педагоги закладу/ Постійно                                                                                                                     

3. Більше уваги приділяти використанню проблемно-пошукових ситуацій, формуванню доказового мислення у дітей, індивідуально формувати знання про природні багатства нашої країни, корисні копалини, місцезнаходження мінеральних джерел, ріки України, про природоохоронну діяльність (заповідники, Червону книгу України). - Педагоги старших груп/ Постійно                                                                                                                   

4. Поновити та доповнити дидактичні ігри, демонстраційний матеріал, методичну та художню літературу з формування екологічної свідомості у дітей середнього і старшого дошкільного віку, осучаснити осередки пошуково-дослідницької діяльності. - Вихователі середніх і старших груп/ до 01.09.2024                                                                                                    

5. Забезпечити доцільну взаємодію з батьками вихованців щодо використання пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у повсякденному житті. - Педагоги закладу / Постійно

 

6. Створити загальну електронну базу матеріалів з пошуково-дослідницької діяльності для дітей середнього і старшого дошкільного віку. - Вихователі-методисти/ до 01.09.2024

                                               

7. Продовжити роботу з педагогами щодо пошуку нових сучасних, креативних  напрямів в організації пошуково-дослідницької та експериментальної діяльності з дошкільниками. - Вихователі-методисти/ Постійно

                                                                                                                

8. Затвердити такі положення з основної діяльності роботи закладу: Положення про зарахування курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Центру розвитку дитини «Гармонія», Положення про встановлення надбавки педагогічним працівникам Центру розвитку дитини «Гармонія», Положення про академічну доброчесність.

 

 

 

Виконання рішення педагогічної ради №2

 

 

від 23 листопада  2023 року

        

Для реалізації завдань, окреслених у Базовому компоненті дошкільної освіти й чинних програмах, вихователі Центру розвитку дитини «Гармонія» продовжують вивчення,  апробацію та впровадження елементів освітніх інноваційних технологій, таких як логічні блоки З. Дьєнеша, кольорові палички Д. Кюізенера та LEGO – технології.   Ці сучасні технології ґрунтуються на використанні специфічного дидактичного матеріалу й авторських розвивальних ігор. Вони підвищують результативність освітньо-виховного процесу, підходять для роботи з дітьми впродовж дошкільного дитинства, зорієнтовані на індивідуальний підхід до дитини й забезпечують реалізацію освітніх завдань відповідно вимог Державного стандарту. Саме тому, відповідно до рішення педагогічної ради №2 від 23.11.23  в закладі була створена динамічна група педагогів по оформленню збірки авторських ігор з використанням інноваційних технологій «Кольорові палички Д.Кюізенера», «Логічні блоки З.Дьєнеша», «LEGO-технології». Вихователі груп №№9,16,19,23 працюють над виготовленням авторських  дидактичних ігор логіко-математичного змісту з використанням інновацій.

 

Консультація для педагогів

«Хочу знати все! Або Експериментуйте разом із дітьми

 

 

 

 

 

Дітям дошкільного віку притаманне прагнення до дослідницької діяльності, самостійного пошуку інформації. Тож дитяче експериментування дає змогу значно збагатити освітній процес і зробити його сучасним та ефективним.

Експериментування як вид продуктивної діяльності дітей упевнено ввійшло в освітній процес закладів дошкільної освіти. Проте часто, захоплюючись видовищною стороною досліду, дорослі забувають поставити собі запитання: що дає запропонована інформація дитині? Ми вже переконалися в тому, що знання заради знання — марна річ. Дитина має їх використовувати надалі в реальному житті з користю для себе та оточення. Тому дослідно-експериментальну діяльність дошкільників слід організовувати відповідно до принципу навчання для життя.ЯК ОРГАНІЗУВАТИ

Дошкільна освіта нині зорієнтована на організацію такого розвивального середовища, у якому дитина могла б самостійно здобувати знання, керуючись природною цікавістю та особистими інтересами. Тому вихователі мають створити такі умови для дослідно-експериментальної діяльності, які зацікавили б дітей, спонукали б їх дослідити підготовлені матеріали для експериментування, використавши відповідне обладнання. Щоб наблизити дослідно-експериментальну діяльність до життя дитини, ретельно продумуйте її зміст. Пропонуйте дітям досліди, які дають змогу:

  • установлювати зв’язки між змінами об’єктів навколишнього світу та впливом на них природних чинників і діяльності людини;
  • сортувати та класифікувати об’єкти навколишнього світу за визначеними показниками — колір, маса, об’єм;
  • стежити за проростанням насіння різноманітних культурних і дикорослих рослин, зокрема коренеплодів у ґрунті та воді за різних умов освітлення та різних теплового й водного режимів;
  • спостерігати протягом одного-двох днів у спеціально створених умовах за поведінкою дощового черв’яка, попелиці, сонечка, водолюба, плавунця, мурашок, гусені, внаслідок чого усвідомлювати їх значимість у природі та житті людини; пізнавати елементарні фізичні та хімічні закономірності;
  • розглядати через збільшувальне скельце чи мікроскоп дрібні об’єкти тощо.

Дослідно-експериментальна діяльність має бути спрямована насамперед не на кількісні, а на якісні показники розвитку дошкільників. Тому під час її організації з дітьми враховуйте, що:

  • пізнання дослідно-експериментальним шляхом починається з постановки проблемного запитання;
  • постановка гіпотези/припущення є обов’язковим елементом дослідно-експериментальної діяльності;
  • дослід потрібно проводити не менше ніж 2—3 рази з активним залученням дітей;
  • основним результатом досліду є самостійно отримані знання й висловлені судження дітей.

 

 

 

 

ЯКОЇ СТРУКТУРИ ДОТРИМУВАТИСЬ

Структура досліду має багато спільного зі спостереженнями. Проте сам процес його проведення потребує спеціального обладнання та умов. У перебігу досліду виділяють чотири етапи.

 

Перший етап — підготовка дітей до пошукової діяльності у природі. Цей етап спрямовуйте на те, щоб виявити знання дітей про певні об’єкти та явища і створити атмосферу зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого або читання художнього твору.

Щоб зацікавити дітей експериментуванням і спонукати їх до досліджень, під час різних видів діяльності використовуйте проблемні запитання. Запитайте під час:

  • гри з повітряними кульками — «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?»;
  • роботи з фарбами  — «Як утворюються різні кольори?», «Як утворюються кольори веселки?»;
  • миття рук — «Чому потрібно використовувати мило?»;
  • спостереження за дощем — «Чи може вода рухатися вгору?»;
  • ліплення з пластиліну — «Чому пластилін був твердим, а став м’яким?», «Які речовини змінюються під впливом тепла?».

 

Другий етап — початок досліду. Розпочніть його з припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення на кшталт: «Легша та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям», «Мило краще змиває бруд», «Вода рухається тільки вниз». Щоб перевірити правильність припущень, запропонуйте дітям підтвердити або спростувати їх дослідом. Скажімо, щоб перевірити припущення про те, яка кулька легша, потрібно зважити наповнену повітрям і порожню кульки, вагу яких діти порівняють.

Важливо правильно підготуватися до дослідження. Аби забезпечити «чистоту» досліду, слід обговорити умови його проведення — всі параметри мають бути однакові, крім одного. Тож попередньо перевірте кульки за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. Щоб переконатися в тому, що вони однакові й за вагою, обидві кульки зважте, перш ніж одну з них наповнити повітрям.

 

Третій етап — власне перебіг досліду за активної участі дітей. Його доцільно провести кілька разів, аби переконатися в достовірності отриманих результатів. У наведеному прикладі наповнену повітрям і порожню кульки зважують на терезах. Результати зважування порівнюють. Важчою виявляється кулька, наповнена повітрям. Щоб забезпечити «чистоту» досліду, слід обговорити умови його проведення.

 

Четвертий етап — заключний, під час якого обговоріть отриманий результат і зробіть певні висновки. При цьому початкові припущення потрібно підтвердити або спростовувати. Доцільно поставити тут запитання не лише «Що нового ви дізналися сьогодні?», але й «Де ми можемо застосувати ці знання?».

 

ЯК РОЗВИВАТИ ПІЗНАВАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ

Дослідно-експериментальна діяльність сприяє активізації всіх психічних процесів дитини: уваги, пам’яті, уяви, мислення, мовлення. Проводити досліди завжди цікаво. Цей процес викликає безліч запитань, захоплює та надихає на пошук відповідей і нові дослідницькі дії. Відтак у дитини формується пізнавальна активність. Звісно, що говорити про її сформованість на етапі дошкільного дитинства неможливо, бо в дітей ще не сформована вольова сфера. Проте під час дослідно-експериментальної діяльності закладаються основи пізнавальної активності за допомогою:

  • добору змісту знань, що відповідають потребам та інтересам дитини;
  • самостійної пізнавальної діяльності, яку опосередковано скеровують дорослі;
  • розвитку вольової сфери — довільної уваги, зосередженості, прагнення до позитивного результату.

Дослідно-експериментальна діяльність спонукає дитину розв’язувати завдання власним способом. Так дитина навчається самостійно ставити нові цілі, проявляє додаткову пошукову активність, ініціативу, емоційно переживає власні досягнення.

 

 

 

 

Педагогам варто приділяти належну увагу організації дослідно-експериментальної діяльності дітей як під час занять, так і в повсякденні. Доцільно взяти за правило, зокрема в літній період, під час щоденної прогулянки проводити нескладний дослід. Осмислення суперечностей, висловлення припущень і їх доведення стимулює пошукову активність дитини й інтелектуальне задоволення від власних досягнень. Пізнавальна діяльність, організована за допомогою експериментування, принесе дітям радість і спонукатиме їх до подальшого активного сприйняття й пізнання навколишнього світу.

 

Дослід. Збереження тепла

Матеріал: дві однакові пластикові пляшки з теплою водою (50 °С); вата; папір; тканина; шматки хутра; кольорові маркери; годинник.

Умови: робота з підгрупою до 10 дітей.

Проблемне запитання: Чому взимку люди одягають теплий одяг?

Припущення: він зігріває; зберігає тепло; захищає від морозу.

Хід досліду: Візьміть у руки дві пляшки з теплою водою. Запропонуйте дітям уявити, що це люди. Можна навіть намалювати для цього на пляшках очі та усмішку. Хай діти доторкнуться, щоб пересвідчитися, що вода у пляшках тепла.

Дозвольте дітям самостійно «закутати» одну пляшку в один із запропонованих матеріалів. Зафіксуйте час за годинником. Займіться іншими справами: почитайте казку, пограйте в різні ігри тощо. Через 5—10 хвилин разом із дітьми визначте на дотик температуру пляшки, що не була закутана. Порівняйте її з тією, що «закутана». Повторіть дослід, загорнувши пляшку в інший матеріал. Зафіксуйте час за годинником. Через 5—10 хвилин порівняйте теплоту двох пляшок.

Обговоріть результати досліду:

Що треба зробити, щоб вода в пляшці не охолоджувалася?

Як ви гадаєте, хутро нагріває пляшку чи лише допомагає не охолоджуватися?

Які ще матеріали зберігають тепло?

Як можна зберегти тепло свого тіла під час прогулянки?

Зробіть висновки. Разом із дітьми поміркуйте, як можна в побуті використати знання, набуті під час досліду.

 

Ганна Бєлєнька ,

експерт з дошкільної освіти, д-р пед. наук, професор