Увага - експеримент! або Пізнаємо світ разом

 

Дошкільник якнайповніше пізнає навколишній світ у практичній діяльності, зокрема через експериментування. А заохотити дітей до дослідно-експериментальної діяльності, виявляється, не так уже й складно. Як це зробити та які форми роботи з дошкільниками пробуджують їхнє бажання пізнавати навколишній світ і творити?

 

Діти від народження наділені дуже потужним, практично нездоланним інстинктом пізнання. Тож уже в ранньому віці ви­являють жвавий інтерес до різних видів дослідницької діяльності, зокрема до експериментування. З віком у дитини помітно зроста­ють можливості щодо пошуково-дослідницької діяльності. І щоб стимулювати природну допитливість дітей, важливо впроваджу­вати організоване і контрольоване експериментування в освіт­ній процес дошкільного навчального закладу та спонукати батьків вихованців експериментувати з ними вдома. Адже, як стверджує психолог Микола Поддьяков, позбавлення можливості експери­ментувати, постійні обмеження самостійної діяльності дитини в ранньому та дошкільному віці призводять до серйозних психіч­них порушень, які зберігаються протягом усього життя, негативно позначаються на розвитку дитини, на її здатності навчатися.

 

Вплив експериментування на розвиток дитини

 

Експериментування є одним з ефективних методів пізнання дитиною закономірностей і явищ навколишнього світу. Така діяль­ність сприяє розширенню світогляду, збагаченню досвіду самостій­ної діяльності й саморозвитку дитини.

Старший дошкільний вік - це важливий етап розвитку пізна­вальної активності дитини, під яким розуміємо не тільки процес за­своєння знань, умінь і навичок, а й пошук нею цих знань, набуття їх самостійно або спільно з дорослим під його тактовним керівництвом. З огляду на це ми активно долучаємо до експериментування саме старших дошкільників.

Засвоєння системи наукових понять, освоєння експерименталь­них способів пізнання навколишньої дійсності дає змогу дитині ста­ти суб'єктом навчання, навчитися вчитися, що є важливою умовою успішної підготовки до школи.

Експериментування позитивно впливає на емоційну сферу, розвиток творчих здібностей дитини. Під час такої діяльності дошкільники мають змогу отримати реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, його взаємини з іншими об'єктами і з середовищем існування. Під час експерименту збагачується пам'ять дитини, активізуються її розумові процеси, адже постійно виникає потреба здійснення операцій аналізу та синтезу, порівняння і класифікації, узагальнення та екстраполяції. А необхідність описувати побачене, формулювати виявлені закономірності та висновки стимулює розвиток мовлення старших дошкільників.

Не викликає сумнівів зв'язок експериментування з формуванням елементарних математичних уявлень дітей. Адже під час проведення дослідів повсякчас потрібно рахувати, вимірювати, порівнювати, визначати форму і розміри. Усе це надає математичним уявленням дітей реальної значимості. Водночас володіння дошкільниками математичними операціями, як-от аналіз, синтез, порівняння, значно полегшує експериментування.

 

Форми організації дослідно-експериментальної діяльності

Дослідно-експериментальну діяльність реалізовуємо в трьох основних формах:

  • безпосередня освітня робота педагога з дітьми;
  • самостійна діяльність дітей;
  • спільна діяльність дітей з дорослим чи іншими дітьми.

 

Безпосередня освітня  робота з дітьми проводиться, зокрема, під час занять із дослідно-експериментальної діяльності,  з невеликими групами старших дошкільників раз на тиждень. Під час такої експериментальної діяльності діти мають змогу задовольнити притаманну їм допитливість, відчути себе дослідниками, першовідкривачами. Дуже важливо під час дослідно-експериментальної роботи з дітьми задіяти всі їхні органи чуття - дати змогу дітям не тільки бачити і чути, а і нюхати, чіпати, і навіть пробувати на смак (якщо це можливо і безпечно).

Для організації самостійної пізнавальної діяльності дітей в умовах розвивального середовища дошкільного закладу особливу значимість мають прийоми, які стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей, зокрема такі:

  • розроблення та засвоєння разом з дітьми моделі проведення дослідів, що дає змогу дошкільникам самостійно проводити нескладні досліди, перевіряти свої припущення;
  • створення та обговорення проблемних ситуацій;
  • дослідження «чарівної коробка» з предметами.

 

Спільна діяльність дитини з дорослим або іншими дітьми - найпривабливіша для нас форма організації дослідницько-експериментальній діяльності дітей. Її перевагами є те, що, по-перше, і дорослі, і діти мають свободу дій, тобто не обов'язково мають дотримуватися на міченого плану. По-друге, за умов співпраці з дорослим останній може виконувати роль не лише ведучого, а й партнера.

 

Види експериментів

Експерименти класифікують за різними принципами. Так, за характером включення в освітній процес експерименти бувають випадкові та заплановані.

Запланованим називають експеримент, що був заздалегідь підготований педагогом у межах освітньої роботи з дітьми та внесений у план роботи з дітьми.

Випадкові експерименти не потребують спеціальної підготовки. їх проводять експромтом у тій ситуації, коли, наприклад, діти побачили щось цікаве в природі, у куточку природи або на ділянці.

Крім запланованих і випадкових, можливе проведення експериментів, що стануть відповіддю на запитання дитини. Вислухавши запитання дошкільника, педагог не відповідає на нього, а радить дитині самій з'ясувати відповідь, провівши нескладне спостереження чи дослідження

Наприклад, якщо дитина запитує, чи потрібно сьогодні поливати квіти, варто запропонувати їй самостійно перевірити, чи суха земля у горшку. А відтак сформулювати відповідь на своє запитання.

За характером мисленнєвих операцій розрізняють експерименти констатувальні, порівняльні та узагальнювальні.

Констатувальний експеримент має на меті довести наявність зв’язків, залежностей між об'єктами, предметами чи явищами. Результати такого експерименту можуть бути вихідними даними для подальшого дослідження.

Порівняльні експерименти дають змогу побачити схожі і відмінні ознаки чи властивості предметів і явищ.

Наприклад, можна запропонувати дітям провести порівняльне спостереження за двома поширеними кімнатними рослинами, як-от сансев'єрія  (щучий хвіст) і сенполія (фіалка). Розглянувши ці рослини, діти мають закінчити твердження: У фіалки листя опушене, а у щучого хвоста ... Листя фіалки кругле, а щучого хвоста ... Відтак діти називають схожі ознаки обох рослин (зелені, цвітуть, потребують поливу) та відмінні (мають різний розмір, забарвлення, форму листя, форму і колір квітів).

 

Узагальнювальні експерименти – це  такі, під час яких простежуються загальні закономірності предметів і явищ, вивчених раніше.

Наприклад, запропонувати  дітям уважно розглянути воду, сніг і лід; розповісти, чим вони схожі і чим відрізняються. Відтак дати відповіді на запитання: Що найважче? Що станеться, якщо з'єднати всі речовини? Як у такому разі зміняться властивості кожної речовини?

 

Методика проведення дослідів і експериментів

Підготовку до проведення спостережень і експериментів слід починати з визначення поточних дидактичних завдань такої роботи. Відтак педагог вибирає об'єкт для дослідження та освоює техніку експериментування з ним, якщо вона йому ще не відома.

Пропонуючи дітям організувати дослід, педагог повідомляє завдання у такий спосіб, щоб діти самі визначили, що їм потрібно зробити. Протягом кількох хвилин дошкільники обдумують способи проведення запропонованого досліду, відтак разом із педагогам обговорюють методику та хід експерименту.

Експериментування можна здійснювати в два способи:

  • діти проводять експеримент, не знаючи його результату, і в такий спосіб здобувають нові знання;
  • діти спочатку прогнозують результат експерименту, а відтак перевіряють, чи правильно вони мислили.

 

Визначаючи тривалість експерименту, враховуються, зокрема, особливості досліджуваного явища, стан дітей та їхнє ставлення до цього виду діяльності. Так, якщо діти втомилися, слід припинити заняття, якщо ж, навпаки, інтерес до роботи посилюється, її можна продовжити.

Під час роботи необхідно заохочувати тих дітей, які шукають власні шляхи розв'язання завдання, варіюють хід експерименту та експериментальні дії. У той же час важливо не випускати з поля зору тих, хто працює повільно, з певної причини відстає і втрачає основну думку.

 

Аби експериментування було успішним, педагогу важливо дотримуватися таких правил:

  • коментувати всі свої дії – дошкільникам  складно працювати без словесного супроводу, бо саме в старшому дошкільному віці на зміну наочно-образному мисленню приходить словесно-логічне, і дітям притаманно супроводжувати свої дії коментованим мовленням;
  • залишати за собою провідну роль незалежно від віку дитини – без супроводу педагога експерименти перетворюються на безцільне маніпулювання предметами, що не завершене висновками і не має пізнавальної цінності; 
  • поводитися так, щоб дітям здавалося, ніби вони працюють самостійно.

Заключним етапом експерименту є підбиття підсумків та формулювання висновків. Висновки можна робити в словесній формі або використати графічне фіксування результатів, тобто оформити у вигляді малюнків, схем.

 

Експериментуємо вдома

Відомо, що жодне виховне або навчальне завдання складно успішно розв'язати без плідного контакту із сім'ями вихованців і повного взаєморозуміння між батьками і педагогом. Під час індивідуальних бесід, консультацій, на батьківських зборах із застосуванням різних видів наочності педагог повсякчас переконує батьків у необхідності звертати особливу уваги на дитячі радощі й засмучення; заохочувати прагнення дитини дізнатися нове, самостійно з'ясувати незрозуміле, вникнути в суть предметів і явищ.

Для дитини важливо, щоб її мама і тато підтримували її інтереси, тому ми залучаємо батьків до активної допомоги.

Батьки допомагають дітям збирати та оформлювати різні колекції, тематичні виставки фотографій, залучають дітей до догляду за домашніми улюбленцями, кімнатними рослинами, виховуючи почуття відповідальності за них.

Для просвіти батьків варто провести  консультації на теми: «Організація дитячого експериментування в домашніх умовах», «Експериментування з водою», створити  картотеку елементарних дослідів і експериментів, які можна провести з дітьми вдома.

Слід  наголосити на тому, що в дитячому садку не повинно бути чіткої межі між буденним життям і експериментуванням, адже експериментування - не самоціль, а лише спосіб ознайомлення дітей зі світом, у якому вони живуть!

 

 

Категорія: